7 лют. 2017 р.

ЗНО-2017



Реєстрація випускників загальноосвітніх навчальних закладів поточного року для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні (далі – зовнішнє оцінювання) 2017 року триватиме з 06 лютого до 17 березня. Щоб зареєструватися, потрібно виконати ряд послідовних дій.
1. Ознайомтесь із правилами прийому до вибраного вами вищого навчального закладу, де вказано перелік предметів, із яких необхідно подати результати зовнішнього незалежного оцінювання, Порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти (далі – Порядок).
2. Здійсніть вибір навчальних предметів, із яких ви бажаєте пройти зовнішнє оцінювання, а також отримати оцінки за державну підсумкову атестацію (далі – ДПА).
Пам’ятайте, що загальна кількість навчальних предметів, вибраних вами для проходження зовнішнього оцінювання, не повинна перевищувати чотирьох. У 2017 році зовнішнє оцінювання проводитиметься з таких навчальних предметів:
• української мови і літератури
• історії України
• математики
• біології
• географії
• фізики
• хімії
• англійської мови
• іспанської мови
• німецької мови
• російської мови
• французької мови
Результати зовнішнього оцінювання із трьох предметів, вибраних вами під час реєстрації, будуть зараховані як оцінки за державну підсумкову атестацію за шкалою 112 балів.
Першим обов’язковим предметом ДПА є українська мова. Другим – математика або історія України (за вибором). Третій предмет ви обираєте самостійно із запропонованого вище переліку. Пам’ятайте, що для зарахування оцінок за державну підсумкову атестацію можна вибрати й математику, й історію України та пройти зовнішнє оцінювання з цих предметів.
3. Підготуйте необхідні для здійснення реєстрації документи та матеріали, зокрема:
·         копію паспорта (сторінки з фотокарткою, прізвищем, ім’ям та по батькові). У разі відсутності паспорта окремі категорії осіб можуть подати інший документ – копію свідоцтва про народження (для осіб, яким станом на 01 вересня 2016 року не виповнилося 16 років
·  дві однакові фотокартки для документів розміром 3 х 4 см із зображенням, що відповідає досягнутому віку (фотокартки мають бути виготовлені на білому або кольоровому фотопапері);
·  реєстраційну картку, яку можна сформувати самостійно, скориставшись спеціальним сервісом «Зареєструватися», розміщеним на веб-сайті Українського центру оцінювання якості освіти, або звернутися за допомогою до особи, відповідальної за реєстрацію в закладі освіти, де навчаєтесь.
У разі необхідності також підготуйте:
  • медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання за формою первинної облікової документації № 086-3/о «Медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 2016 року № 1027/900;
  • копію свідоцтва про зміну імені, та/або свідоцтва про шлюб, та/або свідоцтва про розірвання шлюбу (для осіб, у документах яких є розбіжності в персональних даних);
  • копію нотаріально засвідченого перекладу українською мовою документів, наданих для реєстрації (для осіб, які подають документи, оформлені іноземною мовою);
  • заяву щодо надання можливості пройти зовнішнє оцінювання з певного(их) предмета(ів) під час додаткової сесії, у якій має бути вказана причина, що унеможливлює участь в основній сесії, та документ, що підтверджує цю причину (для осіб, які мають на це право відповідно до розділу VI Порядку).
Увага! На копіях документів повинен бути напис «Згідно з оригіналом» (без лапок), а також особистий підпис особи, яка реєструється, її ініціали та прізвище, дата засвідчення копії.
4. Сформуйте комплект реєстраційних документів та подайте його особі, відповідальній за реєстрацію в загальноосвітньому навчальному закладі, який закінчуєте.
Після отримання від випускників реєстраційних документів загальноосвітній навчальний заклад формує список осіб, які проходитимуть державну підсумкову атестацію за освітній рівень повної загальної середньої освіти у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Засвідчений підписом керівника та печаткою загальноосвітнього навчального закладу список випускників і комплекти реєстраційних документів надсилаються до 17 березня 2017 року до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти. Дата подання визначається за відтиском штемпеля відправлення на поштовому конверті.
Підтвердженням факту реєстрації для участі в зовнішньому оцінюванні є Сертифікат, який вам буде надіслано в індивідуальному конверті разом із реєстраційним повідомленням учасника зовнішнього незалежного оцінювання та інформаційним бюлетенем «Зовнішнє незалежне оцінювання. 2017 рік» до закладу освіти, де ви навчаєтесь. Вручення індивідуальних конвертів забезпечують загальноосвітні навчальні заклади.
 Джерело: http://testportal.gov.ua/

2 лют. 2017 р.

ЗНО з інформатики



ЗНО з інформатики: які зміни у освіті невідворотні танеобхідні

Останнім часом багато розмов йде про те, що вітчизняна IT-галузь зможе далі розвиватися тільки за умови переходу на вищий щабель: від аутсорсіногового обслуговування чужих проектів до створення власних кінцевих продуктів.
Пояснюється це досить просто: є ряд країн (Індія, Бразилія, Аргентина і, навіть, Росія), де послуги програмістів коштують дешевше.
Таким чином, перед українською IT-освітою стоїть завдання не просто забезпечити галузь кадрами – тут мова йде про підготовку фахівців зовсім іншого рівня кваліфікації.
Безумовно, сьогоднішніх випускників технічних вузів можна “підтягнути” до необхідних “показників” – проте, скільки на це піде часу? Чи не упустить Україна свій шанс?
Підготовка фахівців має починатись не із першого курсу інституту
Як би це дивно це не звучало, але саме відсутність інформатики в списку предметів, за якими діти можуть пройти зовнішнє незалежне оцінювання, є однією з основних перешкод розвитку IT-освіти в Україні. І кажу я це, спираючись на реальний досвід.
Минулого року ми ініціювали у Міносвіти програму “Школяр-програміст” – великий проект з підготовки в Україні програмістів, які будуть затребувані на світовому ринку праці.
Для старту були відібрані школи, в яких вже є спецкласи інформаційно-технологічного профілю.
На першому етапі ми підготували вчителів, які мали навчати дітей за новою програмою – зібрали їх разом і провели інтенсивний курс навчання.
Потім вже ці вчителі почали підготовку дітей безпосередньо в школах.
Результати – дуже хороші. У проекті взяло участь 19 класів з 17 шкіл в Києві, Івано-Франківській, Львівській та Одеській областях. Було підготовлено близько 100 вчителів, які підготували близько 350 дітей на шкільних заняттях, і ще близько 100 – в гуртках.
Результати роботи позитивно оцінені Міносвіти – програма продовжує працювати. Цього року кількість класів-учасників зросла до 70-ти завдяки сприянню освітньої онлайн-платформи SmartMe University.
Однак в ході реалізації програми “Школяр-програміст” ми зіткнулися з цікавою проблемою: для старту проекту в деяких школах не вистачає… батьківської згоди!
Тобто програма підтримана Міносвіти, її підтримують директори шкіл, є технічні можливості, є онлайн-платформа, є потрібна кількість дітей для створення класів інформаційно-технологічного профілю – але далеко не всі батьки цю ідею сприймають позитивно.
Аргументи антагоністів звучать приблизно однаково:
Навіщо дитині додаткові 4 навчальні години з програмування на тиждень? Дайте краще більше годин фізики і математики! Дитині ж ще до університету вступати!
Тобто, по суті, батьки не хочуть, щоб діти вчили програмування, але хочуть, щоб вчили фізику і математику – щоб потім піти вивчати те ж саме програмування у ВНЗ.

Нинішня шкільна програма інформатики безнадійно застаріла
Сьогодні вже немає сенсу розповідати школярам про те, що таке комп’ютер і з чого він складається.
Як і пояснювати, яким чином в Windows створити нову папку на робочому столі.

Якщо говорити про програмування, ази якого даються в рамках шкільної програми, то це, по-перше, застарілі мови (типу Turbo Pascal), а по-друге той обсяг годин, які на це відводяться (на програмування має виділятися ⅓ від загальної кількості годин інформатики – тобто, приблизно 1 година в місяць), зовсім не дає можливості ні вивчити мову, ні, хоча б, зрозуміти, що таке програмування взагалі.
Введення ЗНО з інформатики дозволить вирішити ряд проблем.
По-перше, з’явиться можливість істотно змінити навчальні програми профільних класів – наявність ЗНО буде вирішальним фактором для подолання батьківського опору.
По-друге, відкриє двері класів інформаційно-технологічного профілю для дітей, у яких з фізикою, наприклад, справи не надто складаються. Адже зараз ми втрачаємо цілий пласт хлопців, що мають величезний потенціал – але штучно “виведених за дужки” цього рівняння.
На підтвердження цієї тези говорить і той факт, що число світчер в галузі неухильно зростає – люди знаходять обхідні шляхи в галузь, куди їх “не пустило” ЗНО з фізики. При цьому, система освіти повинна бути помічником, а не перешкодою.
По-третє, це спричинить за собою зміну вузівських програм. За великим рахунком, базу, на вивчення якої витрачається 1-2 роки навчання, студент матиме ще зі шкільної лави – в університеті можна буде сконцентруватися на інших речах, готувати не просто програміста, а класного програміста.
Якщо ми хочемо дійсно змінити IT-галузь, якщо хочемо, щоб українські програмісти вийшли на якісно новий рівень – нам необхідно змінювати систему підготовки фахівців. І чим глибшими будуть ці зміни – тим краще.
Для невеличкої довідки: у багатьох інших країнах програмування вже стало повноцінною частиною шкільної програми. У 2004 році на цей шлях встав Ізраїль, в 2014-му схожа програма була представлена в Великобританії, в 2016-му році Японія прийняла рішення про впровадження програмування в навчальні програми навіть для початкової школи.
Якщо ми хочемо стати першими – то вже зараз потрібно рівнятися на кращих.

Джерело:

Сергій Іщеряков, кандидат технічних наук, доцент, Java-тренер з 2009 року - See more at: http://schooltime.co.ua/zno-z-informatyky-yaki-zminy-u-osviti-nevidvorotni-ta-neobhidni/#sthash.OoHVhBDR.dpuf



Останнім часом багато розмов йде про те, що вітчизняна IT-галузь зможе далі розвиватися тільки за умови переходу на вищий щабель: від аутсорсіногового обслуговування чужих проектів до створення власних кінцевих продуктів.
Пояснюється це досить просто: є ряд країн (Індія, Бразилія, Аргентина і, навіть, Росія), де послуги програмістів коштують дешевше.
Таким чином, перед українською IT-освітою стоїть завдання не просто забезпечити галузь кадрами – тут мова йде про підготовку фахівців зовсім іншого рівня кваліфікації.
Безумовно, сьогоднішніх випускників технічних вузів можна “підтягнути” до необхідних “показників” – проте, скільки на це піде часу? Чи не упустить Україна свій шанс?
Підготовка фахівців має починатись не із першого курсу інституту
Як би це дивно це не звучало, але саме відсутність інформатики в списку предметів, за якими діти можуть пройти зовнішнє незалежне оцінювання, є однією з основних перешкод розвитку IT-освіти в Україні. І кажу я це, спираючись на реальний досвід.
Минулого року ми ініціювали у Міносвіти програму “Школяр-програміст” – великий проект з підготовки в Україні програмістів, які будуть затребувані на світовому ринку праці.
Для старту були відібрані школи, в яких вже є спецкласи інформаційно-технологічного профілю.
На першому етапі ми підготували вчителів, які мали навчати дітей за новою програмою – зібрали їх разом і провели інтенсивний курс навчання.
Потім вже ці вчителі почали підготовку дітей безпосередньо в школах.
Результати – дуже хороші. У проекті взяло участь 19 класів з 17 шкіл в Києві, Івано-Франківській, Львівській та Одеській областях. Було підготовлено близько 100 вчителів, які підготували близько 350 дітей на шкільних заняттях, і ще близько 100 – в гуртках.
Результати роботи позитивно оцінені Міносвіти – програма продовжує працювати. Цього року кількість класів-учасників зросла до 70-ти завдяки сприянню освітньої онлайн-платформи SmartMe University.
Однак в ході реалізації програми “Школяр-програміст” ми зіткнулися з цікавою проблемою: для старту проекту в деяких школах не вистачає… батьківської згоди!
Тобто програма підтримана Міносвіти, її підтримують директори шкіл, є технічні можливості, є онлайн-платформа, є потрібна кількість дітей для створення класів інформаційно-технологічного профілю – але далеко не всі батьки цю ідею сприймають позитивно.
Аргументи антагоністів звучать приблизно однаково:
Навіщо дитині додаткові 4 навчальні години з програмування на тиждень? Дайте краще більше годин фізики і математики! Дитині ж ще до університету вступати!
Тобто, по суті, батьки не хочуть, щоб діти вчили програмування, але хочуть, щоб вчили фізику і математику – щоб потім піти вивчати те ж саме програмування у ВНЗ.
Нинішня шкільна програма інформатики безнадійно застаріла
Сьогодні вже немає сенсу розповідати школярам про те, що таке комп’ютер і з чого він складається.
Як і пояснювати, яким чином в Windows створити нову папку на робочому столі.
Якщо говорити про програмування, ази якого даються в рамках шкільної програми, то це, по-перше, застарілі мови (типу Turbo Pascal), а по-друге той обсяг годин, які на це відводяться (на програмування має виділятися ⅓ від загальної кількості годин інформатики – тобто, приблизно 1 година в місяць), зовсім не дає можливості ні вивчити мову, ні, хоча б, зрозуміти, що таке програмування взагалі.
Введення ЗНО з інформатики дозволить вирішити ряд проблем.
По-перше, з’явиться можливість істотно змінити навчальні програми профільних класів – наявність ЗНО буде вирішальним фактором для подолання батьківського опору.
По-друге, відкриє двері класів інформаційно-технологічного профілю для дітей, у яких з фізикою, наприклад, справи не надто складаються. Адже зараз ми втрачаємо цілий пласт хлопців, що мають величезний потенціал – але штучно “виведених за дужки” цього рівняння.
На підтвердження цієї тези говорить і той факт, що число світчер в галузі неухильно зростає – люди знаходять обхідні шляхи в галузь, куди їх “не пустило” ЗНО з фізики. При цьому, система освіти повинна бути помічником, а не перешкодою.
По-третє, це спричинить за собою зміну вузівських програм. За великим рахунком, базу, на вивчення якої витрачається 1-2 роки навчання, студент матиме ще зі шкільної лави – в університеті можна буде сконцентруватися на інших речах, готувати не просто програміста, а класного програміста.
Якщо ми хочемо дійсно змінити IT-галузь, якщо хочемо, щоб українські програмісти вийшли на якісно новий рівень – нам необхідно змінювати систему підготовки фахівців. І чим глибшими будуть ці зміни – тим краще.
Для невеличкої довідки: у багатьох інших країнах програмування вже стало повноцінною частиною шкільної програми. У 2004 році на цей шлях встав Ізраїль, в 2014-му схожа програма була представлена в Великобританії, в 2016-му році Японія прийняла рішення про впровадження програмування в навчальні програми навіть для початкової школи.
Якщо ми хочемо стати першими – то вже зараз потрібно рівнятися на кращих.
- See more at: http://schooltime.co.ua/zno-z-informatyky-yaki-zminy-u-osviti-nevidvorotni-ta-neobhidni/#sthash.OoHVhBDR.dpuf

ЗНО з інформатики: які зміни у освіті невідворотні та необхідні - See more at: http://schooltime.co.ua/zno-z-informatyky-yaki-zminy-u-osviti-nevidvorotni-ta-neobhidni/#sthash.OoHVhBDR.dpuf
ЗНО з інформатики: які зміни у освіті невідворотні та необхідні - See more at: http://schooltime.co.ua/zno-z-informatyky-yaki-zminy-u-osviti-nevidvorotni-ta-neobhidni/#sthash.OoHVhBDR.dpuf
ЗНО з інформатики: які зміни у освіті невідворотні та необхідні - See more at: http://schooltime.co.ua/zno-z-informatyky-yaki-zminy-u-osviti-nevidvorotni-ta-neobhidni/#sthash.OoHVhBDR.dpuf
ЗНО з інформатики: які зміни у освіті невідворотні та необхідні - See more at: http://schooltime.co.ua/zno-z-informatyky-yaki-zminy-u-osviti-nevidvorotni-ta-neobhidni/#sthash.OoHVhBDR.dpuf