ЗНО з інформатики

ЗНО з інформатики: які зміни у освіті невідворотні танеобхідні

Останнім часом багато розмов йде про те, що вітчизняна IT-галузь зможе далі розвиватися тільки за умови переходу на вищий щабель: від аутсорсіногового обслуговування чужих проектів до створення власних кінцевих продуктів.

Пояснюється це досить просто: є ряд країн (Індія, Бразилія, Аргентина і, навіть, Росія), де послуги програмістів коштують дешевше.

Таким чином, перед українською IT-освітою стоїть завдання не просто забезпечити галузь кадрами – тут мова йде про підготовку фахівців зовсім іншого рівня кваліфікації.

Безумовно, сьогоднішніх випускників технічних вузів можна “підтягнути” до необхідних “показників” – проте, скільки на це піде часу? Чи не упустить Україна свій шанс?

Підготовка фахівців має починатись не із першого курсу інституту

Як би це дивно це не звучало, але саме відсутність інформатики в списку предметів, за якими діти можуть пройти зовнішнє незалежне оцінювання, є однією з основних перешкод розвитку IT-освіти в Україні. І кажу я це, спираючись на реальний досвід.

Минулого року ми ініціювали у Міносвіти програму “Школяр-програміст” – великий проект з підготовки в Україні програмістів, які будуть затребувані на світовому ринку праці.

Для старту були відібрані школи, в яких вже є спецкласи інформаційно-технологічного профілю.

На першому етапі ми підготували вчителів, які мали навчати дітей за новою програмою – зібрали їх разом і провели інтенсивний курс навчання.

Потім вже ці вчителі почали підготовку дітей безпосередньо в школах.

Результати – дуже хороші. У проекті взяло участь 19 класів з 17 шкіл в Києві, Івано-Франківській, Львівській та Одеській областях. Було підготовлено близько 100 вчителів, які підготували близько 350 дітей на шкільних заняттях, і ще близько 100 – в гуртках.

Результати роботи позитивно оцінені Міносвіти – програма продовжує працювати. Цього року кількість класів-учасників зросла до 70-ти завдяки сприянню освітньої онлайн-платформи SmartMe University.

Однак в ході реалізації програми “Школяр-програміст” ми зіткнулися з цікавою проблемою: для старту проекту в деяких школах не вистачає… батьківської згоди!

Тобто програма підтримана Міносвіти, її підтримують директори шкіл, є технічні можливості, є онлайн-платформа, є потрібна кількість дітей для створення класів інформаційно-технологічного профілю – але далеко не всі батьки цю ідею сприймають позитивно.

Аргументи антагоністів звучать приблизно однаково:

“Навіщо дитині додаткові 4 навчальні години з програмування на тиждень? Дайте краще більше годин фізики і математики! Дитині ж ще до університету вступати!”

Тобто, по суті, батьки не хочуть, щоб діти вчили програмування, але хочуть, щоб вчили фізику і математику – щоб потім піти вивчати те ж саме програмування у ВНЗ.

Нинішня шкільна програма інформатики безнадійно застаріла

Сьогодні вже немає сенсу розповідати школярам про те, що таке комп’ютер і з чого він складається.

Як і пояснювати, яким чином в Windows створити нову папку на робочому столі.

Якщо говорити про програмування, ази якого даються в рамках шкільної програми, то це, по-перше, застарілі мови (типу Turbo Pascal), а по-друге той обсяг годин, які на це відводяться (на програмування має виділятися ⅓ від загальної кількості годин інформатики – тобто, приблизно 1 година в місяць), зовсім не дає можливості ні вивчити мову, ні, хоча б, зрозуміти, що таке програмування взагалі.

Введення ЗНО з інформатики дозволить вирішити ряд проблем.

По-перше, з’явиться можливість істотно змінити навчальні програми профільних класів – наявність ЗНО буде вирішальним фактором для подолання батьківського опору.

По-друге, відкриє двері класів інформаційно-технологічного профілю для дітей, у яких з фізикою, наприклад, справи не надто складаються. Адже зараз ми втрачаємо цілий пласт хлопців, що мають величезний потенціал – але штучно “виведених за дужки” цього рівняння.

На підтвердження цієї тези говорить і той факт, що число світчер в галузі неухильно зростає – люди знаходять обхідні шляхи в галузь, куди їх “не пустило” ЗНО з фізики. При цьому, система освіти повинна бути помічником, а не перешкодою.

По-третє, це спричинить за собою зміну вузівських програм. За великим рахунком, базу, на вивчення якої витрачається 1-2 роки навчання, студент матиме ще зі шкільної лави – в університеті можна буде сконцентруватися на інших речах, готувати не просто програміста, а класного програміста.

Якщо ми хочемо дійсно змінити IT-галузь, якщо хочемо, щоб українські програмісти вийшли на якісно новий рівень – нам необхідно змінювати систему підготовки фахівців. І чим глибшими будуть ці зміни – тим краще.

Для невеличкої довідки: у багатьох інших країнах програмування вже стало повноцінною частиною шкільної програми. У 2004 році на цей шлях встав Ізраїль, в 2014-му схожа програма була представлена в Великобританії, в 2016-му році Японія прийняла рішення про впровадження програмування в навчальні програми навіть для початкової школи.

Якщо ми хочемо стати першими – то вже зараз потрібно рівнятися на кращих.

Джерело:

Сергій Іщеряков, кандидат технічних наук, доцент, Java-тренер з 2009 року - See more at: http://schooltime.co.ua/zno-z-informatyky-yaki-zminy-u-osviti-nevidvorotni-ta-neobhidni/#sthash.OoHVhBDR.dpuf

  http://schooltime.co.ua/zno-z-informatyky-yaki-zminy-u-osviti-nevidvorotni-ta-neobhidni/

Останнім часом багато розмов йде про те, що вітчизняна IT-галузь зможе далі розвиватися тільки за умови переходу на вищий щабель: від аутсорсіногового обслуговування чужих проектів до створення власних кінцевих продуктів.

Пояснюється це досить просто: є ряд країн (Індія, Бразилія, Аргентина і, навіть, Росія), де послуги програмістів коштують дешевше.

Таким чином, перед українською IT-освітою стоїть завдання не просто забезпечити галузь кадрами – тут мова йде про підготовку фахівців зовсім іншого рівня кваліфікації.

Безумовно, сьогоднішніх випускників технічних вузів можна “підтягнути” до необхідних “показників” – проте, скільки на це піде часу? Чи не упустить Україна свій шанс?

Підготовка фахівців має починатись не із першого курсу інституту

Як би це дивно це не звучало, але саме відсутність інформатики в списку предметів, за якими діти можуть пройти зовнішнє незалежне оцінювання, є однією з основних перешкод розвитку IT-освіти в Україні. І кажу я це, спираючись на реальний досвід.

Минулого року ми ініціювали у Міносвіти програму “Школяр-програміст” – великий проект з підготовки в Україні програмістів, які будуть затребувані на світовому ринку праці.

Для старту були відібрані школи, в яких вже є спецкласи інформаційно-технологічного профілю.

На першому етапі ми підготували вчителів, які мали навчати дітей за новою програмою – зібрали їх разом і провели інтенсивний курс навчання.

Потім вже ці вчителі почали підготовку дітей безпосередньо в школах.

Результати – дуже хороші. У проекті взяло участь 19 класів з 17 шкіл в Києві, Івано-Франківській, Львівській та Одеській областях. Було підготовлено близько 100 вчителів, які підготували близько 350 дітей на шкільних заняттях, і ще близько 100 – в гуртках.

Результати роботи позитивно оцінені Міносвіти – програма продовжує працювати. Цього року кількість класів-учасників зросла до 70-ти завдяки сприянню освітньої онлайн-платформи SmartMe University.

Однак в ході реалізації програми “Школяр-програміст” ми зіткнулися з цікавою проблемою: для старту проекту в деяких школах не вистачає… батьківської згоди!

Тобто програма підтримана Міносвіти, її підтримують директори шкіл, є технічні можливості, є онлайн-платформа, є потрібна кількість дітей для створення класів інформаційно-технологічного профілю – але далеко не всі батьки цю ідею сприймають позитивно.

Аргументи антагоністів звучать приблизно однаково:

“Навіщо дитині додаткові 4 навчальні години з програмування на тиждень? Дайте краще більше годин фізики і математики! Дитині ж ще до університету вступати!”

Тобто, по суті, батьки не хочуть, щоб діти вчили програмування, але хочуть, щоб вчили фізику і математику – щоб потім піти вивчати те ж саме програмування у ВНЗ.

Нинішня шкільна програма інформатики безнадійно застаріла

Сьогодні вже немає сенсу розповідати школярам про те, що таке комп’ютер і з чого він складається.

Як і пояснювати, яким чином в Windows створити нову папку на робочому столі.

Якщо говорити про програмування, ази якого даються в рамках шкільної програми, то це, по-перше, застарілі мови (типу Turbo Pascal), а по-друге той обсяг годин, які на це відводяться (на програмування має виділятися ⅓ від загальної кількості годин інформатики – тобто, приблизно 1 година в місяць), зовсім не дає можливості ні вивчити мову, ні, хоча б, зрозуміти, що таке програмування взагалі.

Введення ЗНО з інформатики дозволить вирішити ряд проблем.

По-перше, з’явиться можливість істотно змінити навчальні програми профільних класів – наявність ЗНО буде вирішальним фактором для подолання батьківського опору.

По-друге, відкриє двері класів інформаційно-технологічного профілю для дітей, у яких з фізикою, наприклад, справи не надто складаються. Адже зараз ми втрачаємо цілий пласт хлопців, що мають величезний потенціал – але штучно “виведених за дужки” цього рівняння.

На підтвердження цієї тези говорить і той факт, що число світчер в галузі неухильно зростає – люди знаходять обхідні шляхи в галузь, куди їх “не пустило” ЗНО з фізики. При цьому, система освіти повинна бути помічником, а не перешкодою.

По-третє, це спричинить за собою зміну вузівських програм. За великим рахунком, базу, на вивчення якої витрачається 1-2 роки навчання, студент матиме ще зі шкільної лави – в університеті можна буде сконцентруватися на інших речах, готувати не просто програміста, а класного програміста.

Якщо ми хочемо дійсно змінити IT-галузь, якщо хочемо, щоб українські програмісти вийшли на якісно новий рівень – нам необхідно змінювати систему підготовки фахівців. І чим глибшими будуть ці зміни – тим краще.

Для невеличкої довідки: у багатьох інших країнах програмування вже стало повноцінною частиною шкільної програми. У 2004 році на цей шлях встав Ізраїль, в 2014-му схожа програма була представлена в Великобританії, в 2016-му році Японія прийняла рішення про впровадження програмування в навчальні програми навіть для початкової школи.

Якщо ми хочемо стати першими – то вже зараз потрібно рівнятися на кращих.

- See more at: http://schooltime.co.ua/zno-z-informatyky-yaki-zminy-u-osviti-nevidvorotni-ta-neobhidni/#sthash.OoHVhBDR.dpuf

ЗНО з інформатики: які зміни у освіті невідворотні та необхідні - See more at: http://schooltime.co.ua/zno-z-informatyky-yaki-zminy-u-osviti-nevidvorotni-ta-neobhidni/#sthash.OoHVhBDR.dpuf

ЗНО з інформатики: які зміни у освіті невідворотні та необхідні - See more at: http://schooltime.co.ua/zno-z-informatyky-yaki-zminy-u-osviti-nevidvorotni-ta-neobhidni/#sthash.OoHVhBDR.dpuf

ЗНО з інформатики: які зміни у освіті невідворотні та необхідні - See more at: http://schooltime.co.ua/zno-z-informatyky-yaki-zminy-u-osviti-nevidvorotni-ta-neobhidni/#sthash.OoHVhBDR.dpuf

ЗНО з інформатики: які зміни у освіті невідворотні та необхідні - See more at: http://schooltime.co.ua/zno-z-informatyky-yaki-zminy-u-osviti-nevidvorotni-ta-neobhidni/#sthash.OoHVhBDR.dpuf

Патент Microsoft демонструє концепт трансформується мультіустройства

    Корпорація Microsoft подала патентну заявку, з описом конструкції мобільного пристрою, що використовує шарнірне з'єднання і гнучкий дисплей з можливістю трансформації. Така особливість з'єднання дозволяє використовувати його в різних режимах. Наприклад смартфона або планшета.

     Документ містить опис і схематичні зображення конструкції мобільного обчислювального пристрою з гнучкою шарнірної конструкцією і можливістю трансформації окремих її компонентів навколо і паралельно осі, по відношенню один до одного. Також повідомляється про наявність кількох складних дисплеїв. Схожий механізм використовується в субноутбуку Surface.
 

   Тільки за минулий рік корпорація подала 2398 патентних заявок. Здавалося б, навіщо приділяти стільки уваги документу, який все ще перебуває на розгляді регулюючих органів? Однак, автором даного концепту є якийсь Кабір Сіддікі (Kabir Siddiqui), співробітник Microsoft, ідеї якого компанія вже використала в своїх продуктах раніше (підставка і кутова камера для Surface).
    З огляду на досвід деяких конкурентів, такий крок виглядає не дуже вдалим рішенням. З іншого боку компанія покладала великі надії на свою мобільну ОС, але упустила момент, про що заявив навіть Стів Балмер, гендиректор Microsoft.
   На жаль, єдиною компанією на ринку, яка може дозволити собі подібні експерименти, зберігши при цьому позиції і більшу частину покупців, залишається Apple. Однак, першою і останньою дизайнерської революцією її смартфона був перший iPhone.
   Багато авторитетні джерела припускають, що патент не залишиться без уваги з боку Microsoft, а частина запропонованих ідей може бути використана при створенні кінцевих продуктів. Наприклад, Surface Phone.

Джерело: TheVerge

Microsoft: використання застарілих ПК небезпечно для здоров'я

  Старі системи, що вимагають багато часу на завантаження, є одним з головних джерел стресу для користувачів ПК. До такого висновку прийшли дослідники Microsoft за результатами опитування жителів Великобританії.
  Як повідомляє видання Irish Examiner з посиланням на експертів компанії, вік домашніх комп'ютерів в середньому становить більше трьох років. Таким системам на завантаження потрібно на 65% більше часу, ніж новим, тому в цілому на очікування у користувачів йдуть цілу добу (23,5 години) в рік.
  За даними дослідження, власникам комп'ютерів, яким три роки і більше, потрібно в 3,5 рази більше часу на вирішення таких проблем, як порятунок від шкідливого ПО. Для багатьох користувачів необхідність постійного очікування є занадто дратівливою.
  Дві третини (65%) власників старих комп'ютерів зізналися, що часто виходять з себе і кричать на комп'ютери. Для 6% користувачів застарілі машини є настільки сильним джерелом стресу, що доводять їх до сліз і навіть змушують запивати «горе» алкоголем.
  Як показало опитування, реакція на проблеми з ПК залежить від віку не тільки комп'ютера, але і самого користувача. Люди старше 55 років витрачають на очікування завантаження ПК в цілому дві години на місяць. Кожен п'ятий з них (19%) працює з машиною старше п'яти років.

Джерело  securitylab.ru

Методичні рекомендації щодо викладання інформатики

Методичні рекомендації щодо викладання інформатики

в основній та старшій школі у 2016-2017 н.р.

День Вишиванки 2016 рік

Вірус-вимагач вперше вразив комп'ютери компанії Apple

Загроза була помічена перш, ніж їй вдалося вразити велика кількість пристроїв - постраждало близько 6,5 тис. користувачів

Перша відома АТАКА-здирника вірусу на комп'ютери Mac від Apple, була виявлена ​​на вихідних. Користувачі встигли завантажити шкідливе програмне забезпечення (ПО) Більше 6 тис. раз, перш ніж проблема була локалізована. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на компанію-розробника зараженого ПО.

Хакери інфікували комп'ютери Mac KeRanger програмою, вбудованої в популярну програму для роботи з торрентами передач.

Так званий вірус-вимагач блокує роботу операційної системи і вимагає у користувача викуп за відновлення роботи комп'ютера.

KeRanger, який блокує доступ до даних на комп'ютерах Apple Mac, був завантажений близько 6,5 тис. раз, перш ніж і корпорація розробники Transmission усунув загрозу, повідомив Джон Кей, представник проекту з відкритим кодом передач.

Це перший відомий випадок подібної атаки на комп'ютери Apple. Для пристроїв на базі операційної системи Windows, це більш поширена проблема. За даними Symantec, що займається кібербезпекою, тільки в 2014 році ПК на WINDOWS 8,8 млн піддалися Атак.

Джерело: http://delo.ua/tech/virus-vymogatel-vpervye-porazil-kompjutery-apple-313296/ © delo.ua

І мертвим, і живим, і неародженим...

 

https://www.youtube.com/watch?v=_H6_Fs4Tu1E